Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
завішувати — 1 дієслово недоконаного виду закривати щось; підвішувати, прикріпляючи до чогось завішувати 2 дієслово недоконаного виду заповнювати великою кількістю навішаних предметів … Орфографічний словник української мови
завішувати — Завішувати: припиняти [48;XX] А позаяк я сам дальше її видавати не можу, сказав на те Парті., то, хотячи остатись нейтральним, завішу видавання «Зорі», а вони нехай собі видають нову газету» [XX] … Толковый украинский словарь
завішувати — шую, Пр. 1. Підвішувати що небудь, вішати, зачеплюючи за щось; закривати повісивши щось. 2. Заповнювати великою кількістю навішаних, почеплених предметів … Словник лемківскої говірки
завішуватися — I ується, недок. Пас. до завішувати I. II ується, недок. Пас. до завішувати II … Український тлумачний словник
завісити — див. завішувати I … Український тлумачний словник
завішати — див. завішувати II … Український тлумачний словник
завішування — я, с. Дія за знач. завішувати … Український тлумачний словник
завісити — вісит, Пр. Див. завішувати … Словник лемківскої говірки
завішати — вішам, шаш, Пр. Див. Завішувати … Словник лемківскої говірки
обвішувати — ую, уєш, недок., обві/шати, аю, аєш, док., перех. Вішати що небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось. || Закривати чим небудь висячим; завішувати, запинати … Український тлумачний словник
